хізб ут тахрір що ж це таке
Крим і фактор ісламського радикалізму
Останнім часом в Україні активно обговорюється тема поширення так званого ісламського радикалізму в Криму. Приводом для такої активності стала серія заяв кримського міліцейського керівництва про те, що на території півострова були затриманні троє членів радикального ісламського руху «Ат-Такфір валь-Хіджра», які готувались до джихаду (священної війни проти невірних).
Про те як Луценко в Криму за Аль-Кайдою ганявся
Апогеєм цієї історії стала заява міністра внутрішніх справ України Юрія Луценко, про арешт ще двох членів названого угрупування Амета Еміралієва та Ібрагіма Ісмаїлова, які нібито планувати замах на життя голови Меджлісу кримськотатарського народу, народного депутата Мустафи Джемілєва, через те, що він виступає проти радикальних течій Ісламу.
Сам очільник Меджлісу, коментуючи інформацію про замах на його життя, сказав, що скоріш за все, ісламські радикали були лише інструментом в руках російських спецслужб.
А от нардеп від Партії регіонів Вадим Колесніченко в ефірі телеканалу ICTV заявив, що жодної підготовки замаху на життя Джемілєва взагалі не було, а інформація Луценко – PR і провокація.
«Луценко мобілізує кримськотатарський електорат під те, що треба голосувати за силу під назвою Тимошенко, тому що тільки вони виявили замах на Джемілєва. Як такого, замаху не було», — заявив Колесніченко.
У відповідь, 27 жовтня на прес-конференції в Сімферополі голова Меджлісу назвав заяву регіонала «глупою й безвідповідальною»: «Якщо б він (Колесніченко) сказав: «Я так думаю…» чи «Мені здається. », то це інша справа. Я розумію його бажання дискредитувати існуючу владу, але ж повинні бути якісь межі».
Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти
Між тим відомий кримський експерт-ісламознавець, замголови Рескомітету у справах релігій Айдер Булатов висловив серйозні сумніви щодо імовірних зв’язків такфірітів з талібами й Аль-Каідою. В коментарі Бі-Бі-Сі по даному питанню він заявив: «Це нічим не підтвердженні заяви».
Говорячи про чисельність цієї організації в Криму, А. Булатов зазначив, що їх одиниці: «Прибічників «Ат-Такфір валь-Хіджра» можна порахувати на пальцях однієї руки».
Погоджується з ним і інший знаний експерт-ісламознавець, президент київського Центру близькосхідних досліджень Олександр Богомолов, який в інтерв’ю Бі-Бі-Сі сказав: «Думаю, чисельність такфірітів міліцією дуже завищена. На мою думку їх не десятки, як про те заявляється, а скоріш одиниці».
«Хізб ут-Тахрір»: месія чи «опіум для народу»?
Інша ісламська група, про яку найбільш говорять у світлі імовірної загрози для Криму – це «Хізб ут-Тахрір». Міліція звинувачує її в бажані створити на території України Халіфат.
Тим часом члени «Хізб ут-Тахрір» обурені таким ставленням правоохоронців до себе. Вони запевняють, що далекі від екстремізму, а звинувачення міліції називають провокаціями.
«Головний довід МВС проти «Хізб ут-Тахрір» — бажання перетворити Україну у частину Халіфату – не витримує жодної критики. Ми цього не прагнемо. Ми ж, враховуючи те, що Україна традиційно християнська держана не самогубці, щоб це робити! Наша зброя – слово, і ми ніколи не були прибічниками екстремістських заходів», — завив в коментарі Бі-Бі-Сі головний редактор кримської газети «Хізб ут-Тахрір» «Відродження» Юсуф Аширов.
Інший член «Хізб ут-Тахрір» Фазил Амзаєв, в інтерв’ю Бі-Бі-Сі також спростував інформацію про зв’язок хізбів з такфірітами.
Москаль: заборонити і крапка
Не зважаючи на доводи членів «Хізб ут-Тахрір» Г. Москаль, який до того ж досі є народним депутатом України виконав свою обіцянку і 26 жовтня зареєстрував в парламенті законопроект про заборону екстремістських організацій. Законопроект під назвою «Про внесення змін в деякі законодавчі акти про протидію екстремізму» передбачає введення кримінальної відповідальності у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 5 років за участь в подібних організаціях.
Підтримують ініціативу Москаля і в Меджлісі, і в Духовному управлінні мусульман Криму (ДУМК), які виступають категорично проти діяльності Хізба, Такфіра й інших організацій, які прийнято вважати екстремістськими або терористичними, тому що вони, на думку меджлісівців, вносять розкол в кримськотатарське суспільство.
Однак, М. Джемілєв пропонує заборонити весь релігійний екстремізм, а не тільки ісламський: «Ми вже не раз озвучували свою позицію з приводу такого законопроекту, і вважаємо, що треба це питання врегулювати взагалі, бо екстремістські течії є не тільки в Ісламі».
Заммуфтія (духовного лідера мусульман) Криму Айдер Ісмаїлов в інтерв’ю Бі-Бі-Сі так охарактеризував відношення ДУМК до різнобарвних ісламських течій, що діють на півострові: «ДУМК негативно відноситься до будь-яких течій і сект, тому що по-перше, вони входять в протиріччя з класичним розумінням канонів Ісламу. А по-друге, вони створюють конфліктогену ситуацію в середині кримськотатарської спільноти, намагаються внести розкол в неї».
На його думку, заборона хоч і не вирішить проблему повністю, але однозначно послабить діяльність радикальних організацій: «Заборона повністю проблему не вирішить. Але, при вірному підході до неї, обмежить вплив екстремістських організацій. Звичайно вони можуть піти в підпілля, але вже і не стануть так відкрито пропагувати свої деструктивні ідеї, як вони роблять це тепер».
У відповідь на звинувачення Меджлісу та ДУМК, хізби називають ці структури такими, що зрадили інтереси мусульман та кримськотатарського народу.
Наприклад кримський сайт «Хізб ут-Тахрір» Qirim-vilayeti.com звинуватив Муфтія Криму Еміралі Аблаєва в погіршенні відносин в середині кримськотатарської спільноти, що спостерігається сьогодні.
Про те, чому заборона не вихід
Варто відзначити, активісти «Хізб ут-Тахрір» говорять про те, що прийняття законопроекту Москаля, запустить легальну репресивну машину влади проти будь-якої кримськотатарської активності.
Ю.Аширов: «Під вивіскою боротьби з екстремізмом вони бажають запустити законну каральну машину проти кримських татар, проти всіх мусульман. Вони бажають розв’язати собі руки. »
Не відкидають такої можливості в Меджлісі і ДУМК. Так, А. Ісмаїлов говорить, що «виключати вірогідність проведення таких репресій не можна» і тому, на його думку, «авторам законопроекту треба частіше консультуватися з представниками Меджлісу і Муфтіату».
Замголови Меджлісу, голова фракції «Курултай-Рух» в кримському парламенті Ремзі Ільясов з цього приводу в коментарі Бі-Бі-Сі сказав: «У випадку законодавчої заборони радикальних організацій я не виключаю можливості запуску репресивної машини проти кримськотатарських активістів, які не є прибічниками якоїсь радикальної течії, які просто борються за права свого народу. Якщо репресії почнуться, Меджліс встане на захист кожного незаконно обвинуваченого кримського татарина».
На дуже цікавий момент звернув увагу експерт О. Богомолов. Він припускає, що у разі успіху законопроекту Москаля в парламенті, силовики на хвилі боротьби з екстремістами можуть розігнати всі земельні «поляни протесту» кримських татар, або як їх називають в народі «самозахоплення», бо міліціянти не раз закидали кримськотатарській організації «Авдет», що контролює більшість «самозахоплень», ярлики радикалізму.
Крім того, законодавча заборона, на думку Богомолова, підштовхне досі мирні течії до їх радикалізації.
Богомолов: «Хізб ут-Тахрір» таки несе в собі певну загрозу.
При цьому президент Центру близькосхідних досліджень зазначає, що «Хізб ут-Тахрір» таки несе в собі певну загрозу, але вона проявляється не в якихось радикальних діях, а в провокаційній поведінці, яка спонукає до відкритого конфлікту.
«Коли якась громада відчуває від когось загрозу, як наприклад кримські татари від «Хізб ут-Тахрір», до цього треба ставитись серйозно, неможна вважати цей острах необґрунтованим. В першу чергу треба дивитися на конкретні речі, які викликають цей феномен загрози: думки кримських татар про те, що буде з їх молоддю (основна частина прибічників Хізба – молоді кримські татари), намагання хізбів через маніпулювання молоддю вибудувати певну структуру влади, напротивагу Меджлісу та ДУМК, захоплення мечетей, тощо.
Саме в спонуканні структурного насильства і намагані поширити політичний вплив на кримських татар, вбачає О. Богомолов небезпеку від інших двох ісламських течій, які діють в Криму – хабашитів і ваххабітів/салафітів.
Говорячи про чисельність розглянутих організацій, тут теж немає однозначності. Так, головне управління МВС в Криму говорить про 30 тисяч прибічників Хізба. Меджліс говорить про 700-800 осіб. Ф. Амзаєв стверджує, що рахунок його співпартійців «іде на тисячі».
За даними О. Богомолова, хізбів разом з тими, хто їм симпатизує не більше 1 тисячі людей, а на думку заммуфтія А. Ісмаїлова, «загальна кількість всіх членів різних течій й організацій в сумі з тими, хто не є їхніми членами, але симпатизує їм, не буде перевищувати 5% від загальної кількості кримських мусульман». Тобто за його підрахунками, їх не більше 1.5 тис. осіб, враховуючи, що в Криму проживає більше 300 тисяч мусульман, що складає більше ніж 2/3 всіх мусульман України.
Разом з тим, А. Ісмаїлов зауважив, що держава реєструючи ці організації створює родючий ґрунт для їх розмноження.
Кримські політики шукають неіснуючих терористів
Окремо відмітимо, що не так давно новий привід для більш детального обговорення теми ісламського фундаменталізму в Криму надав голова Севастопольської міськдержадміністрації Сергій Куніцин, який в ефірі ТРК «Україна» заявив, що в автономії діє 18 екстремістських ісламських угруповань, 9 з яких терористичні. Окрім тих, що уже були розглянуті нами, Куніцин назвав такі відомі на весь світ організації, як «Хамас», «Фатх», «Бозкуртлар» та «Таблігі Джамаат».
Олександр Богомолов, коментуючи заяву Куніцина, сказав, що вона є вкрай некомпетентною: «Нажаль, такі заяви в черговий раз свідчать про необізнаність українських політиків в процесах, що відбуваються в зовнішньому середовищі і високий рівень їх некомпетентності. Перелік цих організацій просто шокує, але вони не мають жодного відношення до України. Якщо їх прихильники приїздять до України, наприклад вчитися, це ні про що не говорить».
Єдина з організацій, чиї місіонери були помічені в Криму – це, за словами експерта, Таблігі Джамаат. Але вона, як говорить Богомолов, не є терористичною, і її члени виконували лише релігійне проповідування.
Інший політик, лідер кримських комуністів Леонід Грач неодноразово говорив про ще одну ісламську організацію, яка нібито є екстремістською і діє в автономії – це «Нурджулар».
За словами експертів, заява Грача теж, м’яко кажучи, некомпетентна.
Так, А. Ісмаїлов, який має науковий ступінь з ісламознавства заявив, що 9 років прожив в Туреччині і жодного разу не чув про заборону «Нурджулар» сучасним керівництвом країни.
Останнім питанням Бі-Бі-Сі до всіх співбесідників було: «Що треба робити, щоб уникнути подальшої радикалізації Ісламу в Криму?», відповідаючи на яке, майже всі сказали, що подальше байдуже ставлення української влади до мусульман, обов’язково призведе до їх радикалізації.
І щоб цього не сталося, Україні терміново треба повернутися до мусульман, і в першу чергу до кримських татар, обличчям, почавши послідовно вирішувати їх проблеми.
Але, здається українські можновладці не скоро зрозуміють заклик експертів, бо зовсім по-іншому бачать вирішення даної проблеми. Наприклад Москаль на всю країну в ефірі каналу 1+1 заявив: «Я не хочу жити в Халіфаті, я хочу жити в Криму! Щоб вони всі поздихали!».
Хізб ут Тахрір що ж це таке
У полі зору Ігор Козловський та Михайло Батрак
Кримський блек джек віра в облозі та суд над мусульманами
Ali Özenbaş Qurultay Teftiş Komissiyasınıñ Reisi
Ayder Rustemov Qırım Musulmanları Diniy İdaresi Müftisi
У полі зору Дамір Мінадіров та Микола Якименко
Суд над кримчанами
Bekir Mamut Qırım Gazetasınıñ Baş Muarriri
Росія випробовує нові способи підкорення кримчан
Фермери ридають туристи задихаються
Вода в Криму як Аксьонов викликатиме дощ Крим Реалії
У Каланчаку на адмінкордоні з окупованим Кримом обладнали сучасний пункт перетину
Якщо війна Українська артилерія зупинить десантників із Росії Крим Реалії
Чому палає пострадянський простір ПОРТНИКОВ у ток шоу THE WEEK
Х йло і Севастополь Крим 5 ранку Підозра судді ООС COVID новини Zaman 03 11 21
Коронавірус в СІЗО Ростова на Дону Справа Івана Яцкіна
Чому в Криму не залишилось журналістів Крим Реалії
Як уникнути повзучої капітуляції України
Життя в окупації Тест на СOVID 19 як тест на права людини
Все про порушення прав людини в окупованому Криму протягом 2020 року у звіті КПГ
Володимир Фомічов історія колишнього полоненого
Наживо Інавгураційний Саміт Кримська платформа Панельні дискусії 23 08 2021
Небезпечний активізм презентація доповіді про переслідування активістів у 2020 році
Реалії тюремного життя політв язнів в окупованому Криму та РФ УКМЦ 18 01 2021
Aналіз порушень прав людини в окупованому Криму за 9 місяців 2021 року УКМЦ 22 10 2021
Спецпроєкт Суспільного Крим до Дня кримського спротиву російській окупації
Матриця 4 TVORCHI Ганапольський і ко Зеленський репресії в Криму 0 з Майклом Щуром 3
Новини України та світу Випуск ТСН 19 30 за 17 лютого 2021 року
Вимушена журналістська міграція Інформаційні наслідки окупації
Культурна та креативна індустрія як досягти сталого розвитку Апостроф TV
Представлення щорічної доповіді Уповноваженого ВРУ з прав людини за 2020 рік
Окупація без купюр гість сьогоднішнього прямого ефіру програми правозахисник Олександр Павліченко
Державна міграційна служба спотворює імідж України як правової держави
Переслідування з політичних і релігійних мотивів на окупованих територіях
Здесь Вы можете прослушать и скачать песни по запросу Хізб Ут Тахрір Що Ж Це Таке в высоком качестве. Для того чтобы прослушать песню нажмите на кнопку «Слушать», если Вы хотите скачать песню или посмотреть клип нажмите на кнопку «Скачать» и Вы попадете на страницу с возможностью скачать песню, прослушать ее и посмотреть клип. Рекомендуем прослушать первую композицию Хізб ут Тахрір що ж це таке длительностью 23 мин и 8 сек, размер файла 30.45 MB.
Nobody Knows The Trouble I Have Seen Barbara Hendricks Дмитрий
Хізб Ут Тахрір Що Ж Це Таке
دكتوره خلود تمكيج شغالتها فيجي وتحولها الى عروس في غاية الجمال
Ikromjon Abdullayev Barcha Qo Shiqlari To Plami Икромжон Абдуллайев
Xoxo Feat Vorss Leuros
Kara Sevda 44 Bölüm Ateş Düştü Içime
Добро Пожаловать На Сервер Шизофрения
Izzy Lucid Chained Nation
Apolo Abal No Estamos Igual
Roblox Aut Stwr Theme
Песня Далеко Далеко Улетели Журавли
Говори Как Все Ты Не Такой Хотя И Хочешь Им Быть Тёмный Рыцарь Ost
Fantasiestucke Op 12 Fabel Benjamin Frith
Toxic Boywithuke Remix
Её Бокал Полон Xo Ремикс
Я Видел Сон Где Ты Моя Это Был Не Сон А Оранжевый Закат
Hafex Rompasso 50 Cent The Notorious B I G Safaryan Remix
Get Out Hello Neighbor Rap Instrumental
Tauved Questa Volta No Feat Mancho Ienayolo Anatema Tauved Saylar
Bonekinha Gloria Groove
Вот И Помер Деде Максим
Легенда Спарка Песня
Тиг И Лео Колыбельная
2012 Y Los Guerreros Del Mundo Feat Dr Bene Emone Skillz
«Паперові терористи». Як понад 100 кримських мусульман судять за екстремізм
Автор фото, Anton Naumluk
Фатма, дружина Рустема Ісмаїлова, засудженого до 13,5 років позбавлення волі за звинуваченням в участі у сімферопольському осередку «Хізб ут-Тахрір»
Після анексії Криму члени організації «Хізб ут-Тахрір», визнаної в Росії терористичною і забороненою, але яка мала легальний статус в Україні, зіткнулися з переслідуваннями з боку російської влади. ВВС розповідає, як на лаві підсудних опинилися понад сотню людей.
«Ані батька, ані чоловіка, ані брата»
Вхідні двері силовики вибили з першого удару: використовували лом або кувалду. А вже за кілька секунд один з силовиків «з ноги» відкрив двері в спальню, де в той момент окрім Фатми був її чоловік Рустем і троє їхніх маленьких дітей.
Після завершення оперативних заходів Рустема Ісмаїлова відвезли на допит. Потім був суд і арешт.
Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти
Під час однієї з таких нічних поїздок біля в’їзду на Кримський міст машину Енвера зупинили співробітники ДІБДР. Вони забрали документи і кілька годин під різними приводами відмовлялися їх повертати.
Під ранок біля машини Енвера припаркувався білий «Фольксваген». Звідти вийшли двоє людей у цивільному. Фатма розповідає, що вони відмовилися пред’явити документи, але відразу заявили, що Омерова затримають і доставлять в один з керченських ОВС. Вона почала обурюватися, у відповідь їй посипалися погрози.
По дорозі до Сімферополя Фатма наполегливо намагалася додзвонитися до мами, брата або його дружини, але їх номери були недоступні.
Автор фото, Anton Naumluk
Пізніше стало відомо, що в будинках батьків і брата Фатми від самого ранку йдуть обшуки, а Енвера Омерова звинуватили в організації осередку «Хізб ут-Тахрір» в Сімферопольському районі. Заарештували й брата Фатми Ризу Омерова.
18 червня 2019 року північнокавказький військовий суд в Ростові засудив Рустема Ісмаїлова до 13,5 років позбавлення волі за звинуваченням в участі в осередку «Хізб ут-Тахрір», а через півтора року свої терміни отримали Енвер і Риза Омерови. Їх засудили до 18 і 13 років колонії відповідно. Фатма боїться, що для її 60-річного батька такий термін може стати фатальним.
Разом зі своєю матір’ю Лемар і дружиною брата Севілею вони виховують вісьмох дітей. Чоловіків в сім’ї не залишилося.
«Чи це не абсурд?»
Більшість російських релігієзнавців неохоче коментують інформацію, пов’язану з цією організацією. У процесі підготовки матеріалу Російська служба ВВС по черзі намагалася зв’язатися з шістьма вченими, які досліджують іслам. Майже всі вони прочитали повідомлення в месенджері, але не відповіли, відмовили або скинули дзвінки.
Один з учених в листуванні зізнався, що побоюється проблем, які «напевно виникнуть», якщо він дасть публічний коментар, оскільки ця тема «дуже політизована і викликає пильну увагу», а нинішнє російське законодавство працює «не на користь вільних думок».
За словами Раїса Сулейманова, ісламознавця, що спеціалізується на вивченні ісламського радикалізму, ідеологи «Хізб ут-Тахрір» на словах відкидають насильницькі методи досягнення своїх цілей, але водночас різко критикують і демократичні інститути. У країнах, де партія не заборонена, її діяльність зосереджена навколо збільшення кількості прихильників, дискредитації світських органів влади і пропаганди власної ідеології.
Однак, додає вчений, члени партії заявляють, що ведуть пропаганду й серед політиків. Вони вважають, що зможуть прийти до влади, коли членами організації стане критична більшість політичного істеблішменту тієї чи іншої країни.
У Британії «Хізб ут-Тахрір» намагалися заборонити тричі. У 2005 році на тлі серії терактів в Лондоні про це говорив тодішній прем’єр-міністр країни Тоні Блер, в 2010 і 2015 роках, напередодні чергових парламентських виборів, такі наміри декларувала Консервативна партія. Але щоразу урядові експерти не знаходили достатніх підстав для заборони організації.
Автор фото, Recep Yasar /Anadolu Agency/Getty Images
Копенгаген, 2015 рік. Члени «Хізб ут-Тахрір» на акції проти рішення данської влади про вилучення з мусульманської родини дітей, батька яких звинуватили у формуванні в них радикальних поглядів
Загалом у країнах Заходу влада зазвичай не помічає або ігнорує публічну діяльність «Хізб ут-Тахрір», говорить Раїс Сулейманов, але це, на його думку, не робить ідеологію партії менш радикальною.
Паперові терористи чи ісламські радикали?
Переслідувати членів організації силовики РФ почали практично відразу, згадує російський дослідник політичного екстремізму Олександр Верховський. Перші вироки були вже в 2004 році.
Першими обвинуваченими були переважно жителі Москви й Тюменської області, проте незабаром основними регіонами, де виявляли членів «Хізб ут-Тахрір», стали Татарстан і Башкортостан.
У Криму ж до його анексії Росією в 2014 році партія існувала легально.
За різними підрахунками, до 2013 року на півострові налічувалося до 10 тисяч її прихильників, а в мітингах організації брало участь до півтори тисячі осіб. Втім, і тоді її прихильники мали неоднозначну репутацію, а українські правоохоронці час від часу штрафували їх за нелегальну політичну діяльність.
Складні відносини у «Хізб ут-Тахрір» були й з активістами національного руху кримських татар.
Схвально висловлюються про переслідування кримських мусульман і представники російської влади.
Депутат Держдуми Росії від Криму Руслан Бальбек називає затриманих радикалами, охочими зруйнувати кримськотатарську ідентичність.
Спільно з депутатом Бальбеком представники ДУМК планували відкрити в Криму центр реабілітації для осіб, які потрапили під вплив «Хізб ут-Тахрір». ВВС на момент публікації не вдалося з’ясувати, чи мала ця ідея успіх.
У Центральному духовному управлінні мусульман Росії кримінальні справи стосовно кримських татар не коментували. ВВС відправила запит у пресслужбу російського муфтіяту і чекає на відповідь.
Автор фото, Russian Federal Security Service
Він переконаний, що з 2015 року «слідство і всі, хто з ними працює в одній зв’язці, деградують від власної безкарності». Потрапити під «антитерористичний каток» на півострові може будь-який мусульманин, який дотримується вимог ісламу в повсякденному житті, з активною громадянською позицією, вважає Курбедінов.
Медаль «За повернення Криму»
Вранці 20 квітня 2015 року кримський правозахисник Емір-Усеїн Куку йшов на автобусну зупинку, щоб дістатися до роботи. Зайшовши за поворот, він відчув різкий поштовх у спину, після чого посипалися удари по голові, розповідав Куку.
До анексії Криму, наприклад, Емір-Усеїн відстоював права мусульманок фотографуватися на документи з покритою головою. У 2014 році він став співзасновником Контактної групи з прав людини в Криму.
В кабінеті слідчого літній чоловік зняв з піджака медаль «За повернення Криму» і кинув на стіл.
Після побиття сина у Кемала Куку загострилися хронічні хвороби і через кілька місяців він помер.
Автор фото, Anton Naumluk
Тригером також стали спроби Куку притягнути до відповідальності людей, які побили його в квітні 2015 року. Попков тоді попереджав свого довірителя про можливі репресії, але Емір-Усеїн відповідав, що має намір боротися.
12 червня 2019 року суд засудив Еміра-Усеїна до 12 років колонії суворого режиму. Через рік це рішення затвердили в апеляції.
«Навіть якщо чай розносив»
Попри те, що практично всі обвинувачені в причетності до «Хізб ут-Тахрір» отримали серйозні тюремні терміни, Еміль Курбедінов наполягає, що роботу адвокатів у цих справах можна назвати успішною.
Одним з таких успіхів, на його думку, є розголос. Якщо на перших засіданнях у 2015 році на суді були присутні три-чотири слухача, то згодом судові зали були переповненими. Частково адвокатам вдалося вплинути й на сприйняття мусульман російським суспільством, вважає адвокат Курбедінов. Раніше, за його словами, про «Хізб ут-Тахрір» не хотіли чути навіть імениті правозахисники, а сьогодні майже всіх обвинувачених визнали політв’язнями.
Автор фото, Anton Naumluk
Адвокат Еміль Курбедінов
Іншим суттєвим досягненням захисту, на думку адвоката, стала відсутність у цих справах широкої практики тортур. Однак в цьому правилі є винятки.
Пізніше він розповів, що його затримали напередодні вночі під час перетину адмінмежі Криму і материкової України, посадили в автомобіль і вивезли в безлюдне місце. Там його нібито поставили на коліна і почали імітувати розстріл. Постріли супроводжували погрозами, що тіло Айвазова втоплять у найближчій водоймі, передає слова свого довірителя адвокат Марія Ейсмонт.
Молодого чоловіка змусили зізнатися в участі у «Хізб ут-Тахрір» і дати свідчення проти 24-х осіб, заарештованих за кілька днів до цього. Айвазову загрожує покарання аж до довічного терміну.
Згідно з чинним законодавством РФ, під визначення терористичної діяльності підпадає велика кількість дій. Багато з них ніяк не пов’язані з вчиненням терористичних актів, каже Олександр Верховський.
15 діб для адвоката
Адвокати, які працюють у справах «Хізб ут-Тахрір» в Криму, самі не раз ставали об’єктом інтересу спецслужб.
У 2017 і 2019 роках Еміль Курбедінов провів загалом 15 діб під адміністративним арештом за допис 2012 року в соціальних мережах. У нього вдома і в офісі спецслужби проводили обшуки. У 2017 році від кримінальної справи Курбедінова врятував лише збіг обставин, вважає він. Після виходу з-під арешту він став лауреатом премії ірландського фонду захисту правозахисників Front Line Defenders.
Своєрідною відповіддю на систематичні переслідування для кримських мусульман стала взаємодопомога. Переважно вона побудована навколо неформального об’єднання «Кримська солідарність», кажуть активісти.
Принцип взаємодопомоги йде корінням в історію кримських татар, впевнені активісти «Солідарності», тому, додають вони, «самоорганізація народу на тлі репресій виглядає природно».